Як виховувати неслухняну дитину?
Зазвичай до двох-трьох років, у період першого серйозного дорослішання і так званого "кризи" віку, у дітей відбувається розуміння та становлення власної значущості, різке зростання активності та наполегливості. Їм потрібна самостійність, свобода дій, визнання та повага оточуючих. Відстоювання власної думки, спроби самоствердитися, бажання будь-що наполягти на своєму сприймаються нами як дитяча непослух і впертість.
Упертість чи наполегливість?
Вдумливі батьки розуміють, що впертість просто потрібна будь-якій людині, навіть такій маленькій. Капризна дитина Часто, щоб чогось досягти в житті, потрібна саме ця якість характеру. Для того, щоб ваш син чи дочка виросли самостійними, впевненими в собі людьми, не треба руйнувати почуття цілеспрямованості та напору у них у дитинстві. Однак нерідко батьки не приймають наполегливих бажань упертого, вони хочуть беззаперечного послуху та виконання їхніх вимог із першого слова. Природно маленький карапуз починає протестувати, упертись, виявляти завзятість, неподатливість, непослух. Тобто дорослі своїми претензіями та домаганнями самі провокують дітей на непослух.
Спілкування - запорука порозуміння
Обов'язок батьків у цей кризовий період зводиться до наполегливого, але м'якого, терплячого навчання малюка правил людського суспільства. При правильному поясненні норм поведінки в соціумі хлопчики та дівчатка починають розуміти, що при ввічливому проханні, але не крику та плачі, дорослі можуть надати потрібну допомогу. Крім того, маленький карапуз засвоює необхідні дії з предметами, наприклад: з тарілки можна їсти, але не бити по ній ложкою або книжку читають, розглядають, але не рвуть і не лякають на ній. Поступово дитина освоює правила поведінки вдома, надворі, у дитсадку, прийому в лікаря. До трьох років батьки вже не заважають малюкові самостійно їсти, одягатися, користуватися горщиком. Серйозні родичі дитини, що вникають, повинні зрозуміти, що малюк не просто вередує, а що він таким чином висловлює свою незгоду з невизнанням важливих для нього бажань та інтересів, що він просить допомоги.
Поважайте думку дитини
Усвідомте, прийміть та визнайте права маленької людини на власні бажання та відмови. Не пригнічуйте в ньому почуття впевненості в собі та своїх силах, не заважайте йому виявляти свою самостійність, але м'яко і твердо, чемно і наполегливо, без образ, поясніть їй необхідні правила та вимоги. Можна в виховних цілях звертатися до дитини з питаннями про його думку на цю вимогу: "Як ти думаєш, добре буде, якщо ти скинеш тарілочку на підлогу і вона розіб'ється? З чого тоді ти будеш їсти? У нас же не буде більше цієї тарілочки" або "Що б ти зробив, якби тарілочка впала на підлогу і розбилася?" і так далі. Такі питання змушують малюка замислюватися над своїми діями та приймати правильне рішення. Зверніть увагу, постійна безперервна впертість може сигналізувати про те, що малюкові щось турбує, тому необхідно усунути причину впертості. Щоб зрозуміти ці причини та усунути, іноді допомагає спільне твір казок, які потім потрібно розібрати разом. Навідні питання допоможуть розібратися в проблемах: "Як ти думаєш, чому цей хлопчик зробив так?", "Ти не знаєш, що він хоче зробити?", "А що потрібно, щоб він одержав це?" і так далі. Утримати неслухняного впертого від сліз і істерик допоможе м'який підхід до нього. Занадто велика заласканість та потурання у будь-якій дрібниці або, навпаки, жорсткі покарання неприпустимі і можуть призвести до небажаних наслідків. І ще, зрозумійте, цей чоловічок не повинен сліпо підкорятися вам, він повинен виробляти та обстоювати власну думку. А завдання оточуючих родичів допомогти йому силою переконання, поясненнями, довірчими стосунками.
Статтi
Замовте дзвінок прямо зараз!
Введіть номер вашого телефону - наш адміністратор зателефонує вам і надасть відповіді на усі запитання
Контакти
Дзвоніть, пишіть або просто завітайте до нас за вказаною адресою. Ми з радістю відповімо на усі ваші запитання